ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ЯДЕРНОГО РЕГУЛЮВАННЯ УКРАЇНИ
ЗАТВЕРДЖЕНО |
Чинний від 21.01.99 р.
1.1 Дана Методика поширюється на діяльність з організації та виконання експертизи (технічної оцінки) документів, що відносяться до інтегрованого проекту стабілізації та екранування та подаються на розгляд Державній адміністрації ядерного регулювання України в рамках ліцензійного процесу при реалізації Плану здійснення заходів на об'єкті "Укриття" (надалі - документів ІПСЕ).
Інтегрований проект стабілізації та екранування (надалі - ІПСЕ) - це проект реконструкції (стабілізації) локалізуючої оболонки об'єкта "Укриття" (надалі - ОУ) та створення всередині цієї оболонки системи радіаційно захищених зон та транспортних коридорів (екранування), що необхідні для здійснення на ОУ діяльності щодо його експлуатації та перетворення, у тому числі для виконання робіт по вилученню паливо-містких матеріалів (надалі - ПММ).
1.2 Дана Методика призначена для використання Державною адміністрацією ядерного регулювання України (надалі - Адміністрація) та Державним науково-технічним центром з ядерної та радіаційної безпеки Мінекобезпеки України (надалі - ДНТЦ ЯРБ) при організації та проведенні експертизи (технічної оцінки) документів ІПСЕ.
1.3 Дана Методика встановлює:
- перелік питань з безпеки, які експерти мають розглянути при виконанні експертизи (технічної оцінки) документів ІПСЕ, та послідовність їх розгляду;
- критерії оцінки, якими мають керуватися експерти при розгляді кожного питання з безпеки.
1.4 Дана Методика може, за необхідності, доповнюватися узгодженими Адміністрацією додатками, в яких для найбільш важливих питань з безпеки рекомендовані процедури аналізу документів ІПСЕ на відповідність критеріям оцінки.
1.5 При виконанні експертизи (технічної оцінки) конкретного документа ІПСЕ експерти визначають питання з безпеки, які мають бути проаналізовані, та їх пріоритетність. При цьому експерти користуються:
- переліком питань, що наведені в даній Методиці;
- вимогами Технічного завдання на виконання експертизи (технічної оцінки) документа ІПСЕ;
- відомостями про призначення та область застосування документа ІПСЕ.
1.6 На початку оцінки документа ІПСЕ експерти оцінюють наявність в складі цього документа матеріалів, в яких відображені питання з безпеки, що визначені згідно з п. 1.5. При відсутності в документі ІПСЕ відомостей щодо якого-небудь з даних питань експерти згідно з процедурою, встановленою в ГНД 306.6.02/2.020-1999 "Порядок проведення експертизи (технічної оцінки) документів, що подаються на розгляд Державній адміністрації ядерного регулювання України в рамках ліцензійного процесу при реалізації Плану здійснення заходів на об'єкті "Укриття", пропонують надати запит на додаткові матеріали. Експерти можуть запропонувати надати такий запит і на подальших етапах оцінки документа ІПСЕ, якщо недостатність у цьому документі відомостей щодо якого-небудь з питань безпеки перешкоджає досягненню мети оцінки.
1.7 Експерти виконують оцінку відомостей, що містяться в документі ІПСЕ та відносяться до визначених згідно з п. 1.5 питань з безпеки, керуючись критеріями оцінки, встановленими в даній Методиці, та рекомендованими процедурами. Якщо в процесі оцінки документа ІПСЕ експерти прийшли до висновку про недоцільність використання якогось з критеріїв оцінки, вони мають право не користуватися цим критерієм, однак за умови керування принципами безпеки, на яких даний критерій грунтується. Вищезазначений висновок експерти повинні обгрунтувати при формулюванні експертних оцінок.
1.8 Перелік чинних нормативно-правових актів, рекомендаційних документів міжнародних організацій та документів Ліцензіата, які слід використовувати при виконанні експертизи (технічної оцінки) документів ІПСЕ, наведено в додатку 1. Експерти можуть використовувати також інші акти та документи, які наберуть чинності в період дії даної Методики.
1.9 Експерти викладають результати оцінки у вигляді Висновку Державної експертизи з ядерної та радіаційної безпеки на документи ІПСЕ згідно з вимогами, що встановлені в ГНД 306.6.02/2.020-1999 "Порядок проведення експертизи (технічної оцінки) документів, що подаються на розгляд Державній адміністрації ядерного регулювання України в рамках ліцензійного процесу при реалізації Плану здійснення заходів на об'єкті "Укриття".
При проведенні експертизи (технічної оцінки) документа ІПСЕ експерти повинні розглянути такі групи питань:
- функції безпеки, що мають виконуватися реконструйованою локалізуючою оболонкою ОУ (надалі - ЛО) та системою радіаційно захищених зон та транспортних коридорів (надалі - РЗТК);
- зменшення ризику руйнування ЛО;
- зменшення радіаційного впливу на персонал;
- вибір оптимального варіанту ІПСЕ;
- проектні критерії та технічні рішення ІПСЕ;
- узгодженість ІПСЕ з проектом нового конфайнменту;
- вплив реалізації ІПСЕ на безпеку 3-го енергоблоку Чорнобильської АЕС.
При розгляді вищезазначених груп питань експерти мають розглянути також наведену в документі ІПСЕ вихідну інформацію щодо характеристик району та майданчика розташування ОУ (включаючи результати виконаних в рамках ПЗЗ геотехнічних та сейсмічних досліджень), яка є суттєвою при оцінці ІПСЕ. Орієнтовний склад вихідної інформації надано в додатку 2.
2.1.1 Локалізуюча функція безпеки
2.1.1.1 Експерти повинні оцінити надані в документі ІПСЕ відомості про основну функцію безпеки, що мають виконуватися реконструйованою ЛО та системою РЗТК, тобто функцію запобігання та обмеження розповсюдження радіоактивних речовин, що знаходяться на ОУ, та іонізуючих випромінювань за встановлені межі (локалізуюча функція).
2.1.1.2 Експерти мають оцінити кількісні показники локалізуючої функції, а саме, вказані в документі ІПСЕ граничні величини, що характеризують розповсюдження за межі споруд, що створюються (реконструюються) в рамках ІПСЕ:
- радіоактивних аерозолей та пилу (в тому числі в атмосферу та в повітря зон та коридорів системи РЗТК);
- рідких радіоактивних речовин (в тому числі у грунтові води);
- іонізуючих випромінювань (в тому числі в місця можливого знаходження персоналу на проммайданчику ОУ, а також в зонах та коридорах системи РЗТК).
Кожен з цих показників має бути розглянутий в залежності від параметрів та характеристик стану скупчень радіоактивних речовин всередині ОУ, що встановлені в чинних документах Ліцензіата для поточної та безпечної експлуатації, аварійних ситуацій та аварій.
2.1.1.3 Експерти мають оцінити надані в документі ІПСЕ обгрунтування вибору вищеперелічених показників локалізуючої функції. Оцінку слід виконати в контексті використання трьох основних принципів радіаційного захисту: виправданості, неперевищення, оптимізації.
2.1.2 Додаткові функції безпеки
2.1.2.1 Експерти повинні оцінити надані в документі ІПСЕ відомості щодо додаткових функцій безпеки, що мають виконуватися реконструйованою ЛО та системою РЗТК, а також щодо їх змісту.
2.1.2.2 Експерти мають розглядати додаткові функції безпеки з огляду на зменшення ризиків в процесі послідовного досягнення загальної мети ядерної та радіаційної безпеки (надалі - ЯРБ), що встановлена для ОУ, а також основні цілі ПЗЗ, що відповідають цій меті.
При цьому слід враховувати, що обгрунтування додаткових функцій безпеки базуються на результатах розробок першочергових проектів ПЗЗ, у тому числі проектів щодо:
- досліджень ОУ;
- стратегії вилучення ПММ;
- технології вилучення ПММ;
- загальних програм та планів (зокрема, програми радіаційного захисту);
- інтегрованої системи контролю;
- системи поводження з водою, що знаходиться всередині ОУ;
- інше.
Наприклад, за результатами розробки першочергових проектів ПЗЗ може виявитись доцільним покласти на ЛО функції безпеки, що спрямовані на:
- запобігання ядерного інциденту (використання ЛО для виключення попадання води всередину ОУ);
- вилучення ПММ (виконання таких робіт під реконструйованою ЛО без будівництва нового конфайнменту).
2.1.3 При оцінці вищезазначених питань з безпеки експерти мають використовувати такі ГНД (у тому числі критерії оцінки, що в них встановлені):
- ГНД 306.7.02/2.023-1999 "Методика проведення експертизи (технічної оцінки) документів, що подаються на розгляд Державній адміністрації ядерного регулювання України в рамках ліцензійного процесу при реалізації Плану здійснення заходів на об'єкті "Укриття", в частині забезпечення радіаційного захисту";
- ГНД 306.7.02/2.032-2000 "Методика проведення експертизи (технічної оцінки) документів, що подаються на розгляд Державній адміністрації ядерного регулювання України в рамках ліцензійного процесу при реалізації Плану здійснення заходів на об'єкті "Укриття", в частині аналізу потенційних аварій";
- ГНД 306.7.02/2.029-1999 "Методика проведення експертизи (технічної оцінки) документів, що подаються на розгляд Державній адміністрації ядерного регулювання України в рамках ліцензійного процесу при реалізації Плану здійснення заходів на об'єкті "Укриття", в частині забезпечення безпеки при експлуатації".
2.1.4 При оцінці вищезгаданих питань з безпеки експерти можуть використовувати чинні документи Ліцензіата, що містять результати розробок першочергових проектів ПЗЗ.
2.2.1 Експерти повинні оцінити надані в документі ІПСЕ відомості щодо досягнення мети зменшення ризику руйнування ЛО внаслідок її реконструкції. В результаті такої оцінки експерти мають зробити висновок щодо досягнення цієї мети за допомогою реалізації на ОУ проекту ІПСЕ.
2.2.2 При оцінці питань щодо зменшення ризику руйнування ЛО внаслідок її реконструкції експерти мають використовувати підрозділ 2.1.1 ГНД 306.7.02/2.022-1999 "Методика проведення експертизи (технічної оцінки) документів, що подаються на розгляд Державній адміністрації ядерного регулювання України в рамках ліцензійного процесу при реалізації Плану здійснення заходів на об'єкті "Укриття", в частині оцінки проектів невідкладної стабілізації будівельних конструкцій" (у тому числі критерії оцінки, що в ньому встановлені). При цьому скорочення "НСБК", "проект НСБК", "документ НСБК", що використовуються в даному ГНД, слід розуміти відповідно, як "ІПСЕ", "проект ІПСЕ", "документ ІПСЕ".
2.3.1 Експерти повинні оцінити надані в документі ІПСЕ відомості щодо досягнення внаслідок створення системи РЗТК мети зменшення радіаційного впливу на персонал, який буде виконувати на ОУ роботи щодо його експлуатації та перетворення. При цьому слід враховувати, що обгрунтування досягнення цієї мети базується на передбаченій в першочергових проектах ПЗЗ діяльності персоналу на ОУ. В результаті такої оцінки експерти мають зробити висновок щодо досягнення вищезазначеної мети за допомогою реалізації на ОУ проекту ІПСЕ.
2.3.2 При оцінці питань щодо зменшення радіаційного впливу на персонал внаслідок створення на ОУ системи РЗТК експерти мають використовувати ГНД 306.7.02/2.023-1999 "Методика проведення експертизи (технічної оцінки) документів, що подаються на розгляд Державній адміністрації ядерного регулювання України в рамках ліцензійного процесу при реалізації Плану здійснення заходів на об'єкті "Укриття", в частині забезпечення радіаційного захисту" (у тому числі критерії оцінки, що в ньому встановлені).
2.3.3 При оцінці питань щодо зменшення радіаційного впливу на персонал внаслідок створення на ОУ системи РЗТК експерти можуть використовувати чинні документи Ліцензіата, що містять результати розробок першочергових проектів ПЗЗ.
2.4.1 Експерти повинні оцінити надані в документі ІПСЕ відомості щодо вибору оптимального варіанту технічних рішень ІПСЕ з огляду на зменшення доз опромінення персоналу при реалізації ІПСЕ відповідно до принципу оптимізації.
2.4.2 При оцінці питань щодо вибору оптимального варіанту ІПСЕ експерти мають використовувати підрозділ 2.1.6 ГНД 306.7.02/2.022-1999 "Методика проведення експертизи (технічної оцінки) документів, що подаються на розгляд Державній адміністрації ядерного регулювання України в рамках ліцензійного процесу при реалізації Плану здійснення заходів на об'єкті "Укриття", в частині оцінки проектів невідкладної стабілізації будівельних конструкцій" (у тому числі критерії оцінки, що в ньому встановлені). При цьому скорочення "НСБК", "проект НСБК", "документ НСБК", що використовуються в даному ГНД, слід розуміти відповідно, як "ІПСЕ", "проект ІПСЕ", "документ ІПСЕ".
2.5.1.1 Експерти повинні оцінити надані в документі ІПСЕ відомості щодо проектних критеріїв ІПСЕ у тому числі:
- загальних проектних критеріїв;
- критеріїв безпеки;
- будівельних проектних критеріїв;
- показників якості;
- проектних меж;
- умов експлуатації;
- тощо.
При цьому експерти мають виходити з результатів виконаної згідно пп. 2.1 - 2.3 даної Методики оцінки змісту функцій безпеки, що мають виконуватися створюваними в рамках ІПСЕ спорудами, та ефективності досягнення основних цілей ІПСЕ. В результаті такої оцінки експерти мають зробити висновок щодо відповідності проектних критеріїв даним цілям та функціям безпеки.
2.5.1.2 При оцінці питань щодо проектних критеріїв ІПСЕ експерти мають використовувати підрозділ 2.1.2 ГНД 306.7.02/2.022-1999 "Методика проведення експертизи (технічної оцінки) документів, що подаються на розгляд Державній адміністрації ядерного регулювання України в рамках ліцензійного процесу при реалізації Плану здійснення заходів на об'єкті "Укриття", в частині оцінки проектів невідкладної стабілізації будівельних конструкцій" (у тому числі критерії оцінки, що в ньому встановлені). При цьому скорочення "НСБК", "проект НСБК", "документ НСБК", що використовуються в даному ГНД, слід розуміти відповідно, як "ІПСЕ", "проект ІПСЕ", "документ ІПСЕ".
2.5.1.3 При оцінці питань щодо проектних критеріїв ІПСЕ експерти мають використовувати такі ГНД (у тому числі критерії оцінки, що в них встановлені):
- ГНД 306.7.02/2.029-1999 "Методика проведення експертизи (технічної оцінки) документів, що подаються на розгляд Державній адміністрації ядерного регулювання України в рамках ліцензійного процесу при реалізації Плану здійснення заходів на об'єкті "Укриття", в частині забезпечення безпеки при експлуатації";
- ГНД 306.7.02/2.023-1999 "Методика проведення експертизи (технічної оцінки) документів, що подаються на розгляд Державній адміністрації ядерного регулювання України в рамках ліцензійного процесу при реалізації Плану здійснення заходів на об'єкті "Укриття", в частині забезпечення радіаційного захисту";
- ГНД 306.7.02/2.032-2000 "Методика проведення експертизи (технічної оцінки) документів, що подаються на розгляд Державній адміністрації ядерного регулювання України в рамках ліцензійного процесу при реалізації Плану здійснення заходів на об'єкті "Укриття", в частині аналізу потенційних аварій".
2.5.2.1 Експерти повинні оцінити надані в документі ІПСЕ відомості щодо технічних рішень, що прийняті в проекті ІПСЕ. При цьому експерти мають виходити з результатів виконаної згідно п. 2.5.1 даної Методики оцінки проектних критеріїв ІПСЕ. В результаті такої оцінки експерти мають зробити висновок щодо відповідності технічних рішень проектним критеріям ІПСЕ.
2.5.2.2 При оцінці питань щодо технічних рішень ІПСЕ експерти мають використовувати підрозділ 2.1.3 ГНД 306.7.02/2.022-1999 "Методика проведення експертизи (технічної оцінки) документів, що подаються на розгляд Державній адміністрації ядерного регулювання України в рамках ліцензійного процесу при реалізації Плану здійснення заходів на об'єкті "Укриття", в частині оцінки проектів невідкладної стабілізації будівельних конструкцій" (у тому числі критерії оцінки, що в ньому встановлені). При цьому скорочення "НСБК", "проект НСБК", "документ НСБК", що використовуються в даному ГНД, слід розуміти відповідно, як "ІПСЕ", "проект ІПСЕ", "документ ІПСЕ".
2.5.2.3 При оцінці питань щодо технічних рішень ІПСЕ експерти мають використовувати ГНД 306.7.02/2.029-1999 "Методика проведення експертизи (технічної оцінки) документів, що подаються на розгляд Державній адміністрації ядерного регулювання України в рамках ліцензійного процесу при реалізації Плану здійснення заходів на об'єкті "Укриття", в частині забезпечення безпеки при експлуатації" (у тому числі критерії оцінки, що в ньому встановлені).
2.6.1 Експерти повинні оцінити надані в документі ІПСЕ відомості щодо узгодженості ІПСЕ з проектом нового конфайнменту за наступними питаннями:
- взаємовідповідність ІПСЕ та проектних критеріїв нового конфайнменту;
- можливість включення технічних рішень ІПСЕ в проект нового конфайнменту за умови, що дані технічні рішення будуть реалізовані на ОУ першими;
- вибір обладнання та організація будівельного майданчика в контексті реалізації ІПСЕ та, в подальшому, проекту нового конфайнменту.
В результаті такої оцінки експерти мають зробити висновок щодо узгодженості ІПСЕ та розроблюваного проекту нового конфайнменту.
2.6.2 При оцінці питань щодо узгодженості ІПСЕ з проектом нового конфайнменту експерти можуть використовувати чинні документи Ліцензіата, що містять результати розробок щодо проекту нового конфайнменту.
2.7.1 Експерти повинні оцінити надані в документі ІПСЕ відомості щодо впливу реконструйованої ЛО та системи РЗТК на безпеку 3-го енергоблоку Чорнобильської АЕС за наступними напрямками:
- структурні та технологічні зв'язки споруд 3-го енергоблоку Чорнобильської АЕС з реконструйованою ЛО та системою РЗТК;
- додаткові навантаження (статичні та динамічні) на споруди 3-го енергоблоку Чорнобильської АЕС внаслідок реконструкції ЛО та створення системи РЗТК (слід розглянути додаткові навантаження, що виникають при додержанні меж безпечної експлуатації, та можуть виникнути при порушенні цих меж).
В результаті такої оцінки експерти мають переконатися у відсутності погіршення рівня безпеки 3-го енергоблоку Чорнобильської АЕС внаслідок реалізації ІПСЕ.
2.7.2 При оцінці питань щодо впливу реалізації ІПСЕ на безпеку 3-го енергоблоку Чорнобильської АЕС експерти можуть використовувати чинні документи Ліцензіата, що містять результати аналізу безпеки вищезазначеного енергоблоку.
Додаток 1 |
1 Нормативно-правові акти:
- Закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку";
- Закон України "Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань";
- Закон України "Про поводження з радіоактивними відходами";
- Закон України "Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблоку цієї АЕС на екологічно безпечну систему";
- постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.96 р. N 1561 "Про заходи по перетворенню об'єкту "Укриття" в екологічно безпечну систему";
- "Заява про політику регулювання ядерної та радіаційної безпеки об'єкту "Укриття" ВП "ЧАЕС" НП 306.1.2/1.007-98;
- "Общие положения обеспечения безопасности атомных станций (ОПБ-88)" ПНАЭ Г-1-011-89;
- "Типовое содержание технического обоснования безопасности атомных станций (ТС ТОБ АС-85)" ПНАЭ Г-1-001-85;
- "Нормы проектирования сейсмостойких атомных станций" ПНАЭ Г-5-006-87;
- "Нормы строительного проектирования АС с реакторами разного типа" ПиН АЭ 5.6;
- "Основные правила ядерной безопасности при переработке, хранении и транспортировании ядерноопасных делящихся материалов (ПБЯ-06-00-88)".
2 Нормативно-технічні документи:
- Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97);
- "Основные санитарные правила работы с радиоактивными веществами и другими источниками ионизирующих излучений (ОСП 72/87)";
- "Правила радиационной безопасности при эксплуатации атомных станций (ПРБ АС-89)";
- "Санитарные правила проектирования и эксплуатации атомных электростанций (СП АС-88)".
Додаток 2 |
1 Фізико-географічне районування та кліматичні особливості:
- річне випадіння опадів;
- сонячна активність (радіація) протягом року і по сезонах;
- середня протягом року і по сезонах температура, абсолютні мінімум та максимум температури;
- напрямок та інтенсивність вітру, можливість та імовірність виникнення ураганного вітру та смерчів;
- очікувані напрямки та інтенсивність розповсюдження забруднених речовин, здатність атмосфери до самоочищення;
- очікувані особливості та кількісні характеристики впливу ОУ на навколишнє середовище регіону.
2 Геологічні, геоморфологічні та гідрогеологічні особливості:
- геологічна побудова району, стабільність природного фундаменту регіону, вплив ландшафтних умов на безпеку ОУ;
- фізико-геологічні процеси та їх вплив на геолого-морфологічні характеристики території, наявність процесів, що негативно впливають на геоморфологічні характеристики регіону (обводнення території, техногенна та водна ерозія тощо);
- особливості водоносних комплексів (параметри, мінералізація, потужність, хімічний склад), наявність та розташування водозаборів та свердловин, захищеність грунтових та міжпластових вод регіону від забруднення, надійність водоопору проти забруднення грунтових вод;
- вплив інженерно-геологічних та гідрогеологічних умов території на ОУ, ступінь підтоплення майданчика, потреба в інженерній підготовці.
3 Гідрологічні особливості:
- гідрографічна сітка регіону, зокрема, створеної людиною частини гідросфери, гідроморфометричні характеристики водоймищ;
- особливості розподілу донних відкладень, флори і фауни водоймищ та їх вплив на санітарно-гідробіологічні показники води;
- можливість виникнення катастрофічних процесів та явищ, які можуть впливати на виконання будівельними конструкціями ОУ своїх функцій;
- радіологічний стан гідросфери регіону, перелік та характеристики факторів, які на нього впливають;
- вплив ОУ на екологічний стан гідросфери регіону.
4 Сейсмічні характеристики:
- тектонічна активність у регіоні та розташування гіпоцентрів землетрусів, очікуваний вплив гіпоцентрів землетрусів на безпеку ОУ;
- сейсмічні характеристики грунтів району та майданчика розташування ОУ (категорії грунтів по сейсмічним властивостям), зокрема, вплив на сейсмічні характеристики гідрогеологічних та гідрологічних умов району та майданчика розміщення ОУ;
- рівень очікуваних проектного та максимального розрахункового землетрусів;
- кількісні характеристики очікуваних землетрусів (інтенсивність горизонтальних та вертикального поштовхів, максимальні розрахункові прискорення підгрунтя ОУ, визначені вимірами або синтезовані розрахункові акселерограми очікуваних землетрусів та їх спектр тощо).
____________