Історична довідка.

 З перших днів аварії на ЧАЕС активну участь в ліквідації її наслідків брав колектив Чорнобильського управління осушувальних систем.

Після виведення з експлуатації меліоративних систем, які розташовані на території, що зазнала радіоактивного забруднення, управління ліквідується, а на його базі, для подальшого виконання робіт з ліквідації наслідків аварії, створюється спеціалізована Чорнобильська дільниця у складі сформованого в смт. Іванкові Іванківського управління меліоративних систем.

В 1986 - 1987 роках в зоні відчуження ЧАЕС ведеться інтенсивне будівництво водоохоронних споруд. Для здійснення їх технічної експлуатації наказом Мінводгоспу України від 01.07.87 р. № 125, на підставі рішення Урядової комісії від 10.04.87 р. № 370 та згоди Ради Міністрів України від 11.06.87 р., спеціалізована Чорнобильська дільниця виділяється в самостійну структуру - створюється Чорнобильське управління з експлуатації водоохоронних споруд.

Згодом управління, перейменоване в 1993р. в Державне спеціалізоване виробниче комплексне водоохоронне підприємство "Чорнобильводексплуатація", спільним рішення Мінчорнобиля України та Держводгоспу (наказ від 18.05.94 р. № 17/58) було підпорядковане Мінчорнобилю України - нині Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи

Діяльність підприємства відповідно до Статуту спрямована на:

–          експлуатацію водоохоронних споруд та систем, в тому числі мережі каналів, регулюючих і дорожніх споруд меліоративних систем;

–          реалізацію проектних рішень та впровадження науково-технічних досягнень в практику водоохоронної діяльності;

–          гідрологічне забезпечення водоохоронних заходів, спостереження за русловими переформуваннями р. Прип'ять;

–          розробку та виконання заходів по підготовці водоохоронних споруд до пропуску повеней;

–          буріння експериментальних та контрольно-спостережних свердловин;

–          технічне обслуговування контрольно-спостережних свердловин радіоекологічного моніторингу;

–          тампонаж свердловин, що виведені з експлуатації;

–          технічне обслуговування колодязів господарсько-питного призначення в місцях проживання "самоселів";

–          тампонаж колодязів, які вийшли з ладу.

В експлуатації та на технічному обслуговуванні і контролі підприємства знаходяться:

–          12 дамбових споруд розташованих на річках та водотоках ЗВ і ЗБ(о)В, загальною довжиною 16,8 км;

–          комплекс водоохоронних споруд лівобережного польдеру ближньої зони ЧАЕС;

–          кріплення правого берега р. Прип'ять (загальна довжина 4,7 км);

–          дренажні та відвідні канали (загальна довжина 12,7 км);

–          шлюзи-регулятори (5 шт.);

–          русло Прип'яті у межах зони відчуження (60 км);

–          основні канали, дамби, регулюючі та дорожні споруди на меліоративних системах (12 систем);
(83 канали загальною довжиною 286,1 км, 8 дамбових споруд загальною довжиною 46,15 км, 186 водорегулюючі споруди та транспортні переїзди)

–          769 свердловин різного функціонального призначення;

–          54 колодязі спільного користування

У 1992 році за проектом, розробленим Укрводпроектом, було закінчено будівництво одного з найбільш значних водоохоронних об'єктів – захисного комплексу лівобережного польдеру, який складається з намивної та насипної дамб загальною довжиною 21,7 км, дренажного та підвідного каналів довжиною 5,8 км, польдерної насосної станції потужністю 5,6 м³/сек.   Будівництво комплексу дозволило  локалізувати  дуже   забруднену територію  лівобережної  заплави  р. Прип'ять площею 20 км², де зосереджено більше половини викидів стронцію – 90 та плутонію.

У 1999 році після проходження весняної повені розпочались роботи по спорудженню капітальної правобережної дамби. Будівництво розпочато
1 липня 1999 року і при проектному терміні будівництва 1 рік із-за недостатнього фінансування будівництво тривало 4,5 роки і було закінчено в грудні 2004 року. Здано в експлуатацію і прийнято на баланс ДСВКВП “Чорнобильводексплуатація”: дамбу довжиною 4,13 км, об’ємом 1,3 млн. м³, одною водоперепускною спорудою і одною насосною станцією продуктивністю 300 л за секунду. Вартість комплексу правобережної захисної дамби 10 млн.134,3 тис. грн.

По другому першочерговому об'єкту, визначеному "ТЕО", Укрводпроектом
був розроблений робочий проект щодо відновлення

Повінь 1999 року (найбільша після аварії)

водорегулюючої здатності лівобережної меліоративної системи (Прип'ятська система). Проектом передбачалось розчистка каналів від мулу і чагарнику загальною довжиною 42,8 км та ремонт 34 гідротехнічних споруд. Площа меліоративної системи 3000 га, щільність забруднення радіонуклідами станом на 2000 р. складала по ⁹⁰Sr – 50…100 Кі/км², ¹³⁷/Cs – 100…200 Кі/км².

Протягом 2000-2001 р.р. підприємством "Чорнобильводексплуатація" виконано ремонтні роботи в повному обсязі згідно з проектом.

Для зменшення прямого скиду води з меліоративної системи в ріку Прип’ять через канал
 МК-5, протягом 2002-2004 років було відремонтовано 25,2 км каналу МК-1 і
4 гідротехнічні споруди, а 1 демонтовано.

Відновлення можливості регулювання водного режиму на меліоративній системі створює умови для попередження затоплення забруднених територій, внаслідок чого суттєво зменшується надходження радіонуклідів у водні об'єкти. В той же час з'являється можливість створювати необхідні запаси води у пожежонебезпечний період.

В результаті виконаних робіт рівні води в каналах знизились на 0,5-2,0 м, практично вся територія системи вільна від води. За даними Екоцентру концентрація ⁹⁰Sr у воді, що находить в
р. Прип'ять, за останні роки зменшилась з 20…25 кБк/м³ до 14…16 кБк/м³.

Проблему мінімізації надходження радіонуклідів з лівобережної заплави у
р. Прип'ять не можна вважати остаточно вирішеною поки не буде реалізований проект "Предотвращение подтопления особо загрязненной территории Припятской мелиоративной системы Украины поверхностными водами Погонянского и Уласовского каналов Республики Беларусь". Проект розроблений Укрводпроектом спільно з Бєлдіпроводгоспом і в даний час розглядається.

Проектом передбачається перекидання стоку, що формується на території Республіки Бєларусь і в даний час надходить на лівобережну заплаву р. Прип'яті на території України, у
р. Брагінку. Вартість будівництва за проектом 933,76 тис. грн. на 01 вересня 2005року.

Реалізація цього проекту суттєво поліпшить радіоекологічний стан на лівобережній заплаві
р. Прип'ять.

Актуальність продовження водоохоронної діяльності в зоні відчуження обґрунтована в “Концепції …”, в якій запропоновано:

-        підтримувати у робочому стані існуючий комплекс водоохоронних споруд;

-        обґрунтувати і реалізувати оптимальний перелік додаткових водоохоронних заходів, який дає змогу і надалі зменшувати винос радіонуклідів у водну систему Дніпра.

Важливим напрямком діяльності підприємства є також захист підземних вод від забруднення.

Для цього здійснюється технічне обслуговування та контрольні огляди 769 свердловин різного призначення.

За період 2000 – 2003 проведена інвентаризація колодязів і свердловин, які не використовуються і підлягають тампонажу. Кількість колодязів в 62 населених пунктах ЗВ та ЗБ(о)В складає 3498 шт., а свердловин 567 шт.

Роботи по ліквідаційному тампонажу стримуються відсутністю коштів. За період 1997– 2005 рр. затампоновано 935 покинутих колодязів в 33 населених пунктах.

Підприємство здійснює за небюджетні кошти технічне обслуговування колодязів спільного користування, що використовуються «самопоселенцями» в 12 населених пунктах ЗВ (54 колодязі). Виконується відкачка води з колодязів. очистка, дезинфекція, поточний та капітальний ремонт.

Аналізуючи набутий опит водоохоронної діяльності, необхідно переходити до наступного етапу – створення на базі всіх меліоративних систем Чорнобильського та Поліського районів систем по регулюванню водного режиму каналів та малих річок для недопущення змиву радіонуклідів. а також попередженню загоряння торфовищ. Технічні можливості і опит роботи дозволяє приймати  участь в реабілітаційних роботах по виведенню водойми-охолоджувача ЧАЕС з експлуатації, спорудженню свердловин нової мережі моніторингу  на місці фундаментів НБК ЧАЕС, надати дані за попередні роки і проводити ехолотування дна р. Прип’ять в разі необхідності доставки вантажів водним шляхом, в дослідженні стану місць захоронення РАО на заплавних територіях Янівського затону, а також створенні відповідних бар’єрів для запобіганню міграції радіонуклідів у р.Прип’ять.